— Застосування бактерицидного ультрафіолету в медичних закладах. —

Відкриті опромінювачі – самий «древній» ???? вид опромінювачів, який може ефективно застосовуватися для дезінфекції повітря та поверхонь приміщення. Механізм дії полягає в опроміненні приміщення прямими променями УФ.

Де та коли можуть застосовуватися відкриті УФ опромінювачі :

На якомусь фінальному етапі «брудної» роботи (наприклад, після закінчення робіт зі збудниками в лабораторії мікробіологічного профілю, після виписки або переведення хворого з палати, генеральне прибирання, після амбулаторного прийому хворого з підозрою на повітряну або контактну інфекцію та ін.)
підготовка приміщення до якоїсь процедури, яка потребує асептичних умов (перев’язувальні, операційні та ін.).
Основним недоліком відкритих опромінювачів є те, що люди повинні покидати приміщення на час дезінфекції, тобто робочий процес переривається. При цьому дезінфекція має епізодичний характер, тобто, якщо в приміщення після дезінфекції потрапить джерело інфекції (хвора людина), то за короткий проміжок часу приміщення заново забруднюється патогенними мікроорганізмами.

Отож, використання відкритих УФ опромінювачів в приміщеннях з хворими на крапельні та повітряні інфекції (кір, грип, туберкульоз, дифтерія, ОРВІ та багато інших) має майже нульовий ефект. А тепер згадайте наші українські інфекційні/терапевтичні/педіатричні/хірургічні відділення. Згадали? Ну, це ще не найстрашніше ????????????

В Україні немає ЖОДНОГО наукового обґрунтування часу роботи відкритого УФ опромінювача та методики його розрахунку. В деяких нормативних документах рекомендують включати відкриті УФ опромінювачі на 30/60 хвилин. При цьому зовсім незрозуміло чому, наприклад, не на 40 або 25 хвилин? В яких саме приміщеннях? І як зміниться час роботи при застосуванні більшої кількості бактерицидних ламп?

Дуже важливе значення при використанні відкритих опромінювачів має місце його розташування, це дозволяє уникати утворення «мертвих зон» та рівномірно розподіляти УФ в приміщенні. А як у нас? ???? Якщо відкритий опромінювач настінний, то його чогось завжди намагаються повісити над дверима, які можуть знаходитися у дальньому кутку приміщення. Для пересувного відкритого опромінювача частіше за все місце розташування визначає молодший медичний персонал, який й його і вмикає.

Тому часто в рідненьких наших неньках-лікарнях зустрічається ситуація, коли начебто й використовують відкриті УФ опромінювачі, але з мінімальним можливим бактерицидним ефектом.

Цікаво, а як у Вас використовують відкриті УФ опромінювачі?