Як правильно визначити час знезараження бактерицидним опромінювачем?

У минулій статті ми розповіли про поверхневі дози (мкДж/см2) бактерицидного УФ-опромінення з довжиною хвилі 254 нм для різних видів мікроорганізмів, які забезпечують повну деконтамінацію останніх. Після ознайомлення з цим матеріалом у багатьох виконикає цілком резонне запитання, а навіщо працівнику закладу охорони здоров’я це знати і як його використати в практиці?

Найкращий спосіб розібратися в проблемному питанні це пошагово опрацювати його на практиці. Ми для прикладу візьмемо дані свіженької статті про внутрішньолікарняне інфікування в лікарні швидкої медичної допомоги*. У цій статті описано, що найпоширенішими інфекціями, що передаються при надані медичної допомоги були інфекції дихальних шляхів (пневмонія — 19,4%, нижні дихальні шляхи — 4,1%), інфекції сечовидільних шляхів (17,5%) та інфекції крові (10,6%). Збудниками, які призвели до появи зазначених госпітальних інфекцій, визначені Escherichia coli (15.9%), Staphylococcus aureus (14.8%), Enterococcus spp. (10.2%), Pseudomonas aeruginosa (8.9%) та Klebsiella spp. (8.9%).

З огляду на наведені дані, ми знаємо перелік пріоритетних збудників з якими потрібно боротися для профілактики внутрішньолікарняного інфікування в цьому закладі охорони здоров’я. Давайте спробуємо гіпотетично оцінити ефективність використання одного із компонентів інфекційного контролю, а саме ультрафіолетового бактерицидного опромінення,  як санітарно-протиепідемічного заходу, що спрямований на зниження кількості мікроорганізмів та профілактику зазначених інфекційних хвороб.

Повертаємось до нашого списку поверхневих доз (мкДж/см2) бактерицидного УФ-опромінення з довжиною хвилі 254 нм, яка забезпечує повну деконтамінацію певних видів мікроорганізмів. Знаходимо там збудники, які призводять до появи госпітальних інфекцій в нашій лікарні швидкої медичної допомоги і відповідну поверхневу дозу:

  • Escherichia coli — 6600
  • Staphylococcus aureus — 6600
  • Pseudomonas aeruginosa — 10500

Тепер, на прикладі нашої офісної кімнати ми моделюємо ситуацію типової палати в лікарні швидкої медичної домоги. З огляду на нормування, яке існувало до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №94-р «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства», в наших закладах охорони найчастіше використовувалось положення пункту 9.3 «Санитарных правилах устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров» (СанПиН 5179-90).

 Цим пунктом була передбачена наступна норма «у приміщеннях, що потребують дотримання особливого режиму стерильності, асептики і антисептики, після прибирання та в процесі експлуатації періодично опромінювати ультрафіолетовими стаціонарними або пересувними бактерицидними лампами із розрахунку 1 Ватт потужності лампи на 1 м3 приміщення.»  Наша офісна кімната має об’єм 42м3 і розміщену на стіні відкриту бактерицидну лампу 30 Вт, що трішки не дотягує до нормативного показника, але, напевно, відображає і існуючу ситуацію в закладах охорони здоров’я.

При проведенні дослідження бактерицидної УФ-опроміненості з довжиною хвилі 254 нм (поверхнева щільність бактерицидного потоку випромінювання, мкВт/см2), що виміряна за допомогою ультрафіолетового радіометру в точці приміщення, яка є найбільш віддаленою від бактерицидної лампи ми встановили наступну величину — 3 мкВт/см2.

Тепер нам потрібно встановити скільки ж часу повинен діяти ультрафіолет в цій точці (найбільш віддаленій від лампи) для того щоб повністю дезактивувати «наші» мікроорганізми. Для цього беремо визначену науковими спеціалістами поверхневу дозу (мкДж/см2) ділимо на визначену нами бактерицидну опроміненість у найвіддаленішій частині приміщення.

І що маємо?

  • Escherichia coli — 6600/3 = 2200 секунд або майже 37 хвилин
  • аналогічно й для Staphylococcus aureus — 6600/3 = 2200 секунд або майже 37 хвилин
  • Pseudomonas aeruginosa — 10500/3 = 3500 секунд або 58 хвилин. 

Давайте знову повернемось до нормативів, які існували до недавнього часу. Зазвичай працівники лікарень включають відкриті бактерицидні лампи на 30-40 хвилин. Ця норма «прижилась» в практиці, оскільки вона в свій час з’явилась в пункті 8.4 «Инструкции по санитарно- противоэпидемическому режиму и охране труда персонала инфекционных больниц (отделений)», яка була затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я Союзу Радянських Соціалістичних Республік в 1983 році.

А тепер висновки.

Якщо медичний працівник в приміщенні, яке було розглянуте в нашому прикладі, буде включати бактерицидний опромінювач на 30 хвилин, то ультрафіолет не забезпечить ефективне знезараження на всій площі приміщення для всіх трьох «наших» збудників. 40-хвилинна робота вже буде ефективніша, однак недостатньою для знезараження Pseudomonas aeruginosa.  У випадку з останнім збудником потрібно або збільшити час роботи опромінювача до однієї години або збільшувати кількість джерел випромінювання. 


Залишились запитання або з’явилось бажання провести розрахунок часу роботи відкритих бактерицидних опромінювачів для ефективного знезараження поверхонь в приміщені пишіть нам на пошту uv.blaze.uv@gmail.com.

Ми в доступі 5 днів на тиждень і постараємось вирішити ваше питання впродовж 24 годин.

Дослідження проводяться лабораторією, що має свідоцтво на право проведення зазначеного виду досліджень. 

Використані матеріали:
*Prevalence of healthcare-associated infections and antimicrobial resistance in Kyiv acute care hospitals, Ukraine. A. Salmanov, S. Vozianov, V. Kryzhevsky, O. Litus, A. Drozdova, I. Vlasenko. https://doi.org/10.1016/j.jhin.2019.03.008

Яка доза ультрафіолету потрібна для деконтамінації мікроорганізмів?

Бактерицидне ультрафіолетове випромінювання (УФ-С) дезактивує ДНК бактерій, вірусів і інших патогенних мікроорганізмів, руйнуючи їх здатність розмножуватись та викликати хвороби.

Однак, не все так просто. Для кожного мікроорганізму науковими методами визначена певна поверхнева доза (мкДж/см2) бактерицидного УФ-опромінення з довжиною хвилі 254 нм, яка забезпечує їх повну деконтамінацію.

І тільки на нашому сайті ви зможете ознайомитись з найбільшою базою вибірки поверхневих доз (про те, як використовувати ці знання, розкажемо в наступній публікації):

БактеріяДоза
(мкДж/см2)
Agrobacterium lumefaciens  58,500
Bacillus anthracis 1,4,5,7,9 (anthrax veg.)8,700
Bacillus anthracis Spores (anthrax spores)*46,200
Bacillus megatherium Sp. (veg) 4,5,92,500
Bacillus megatherium Sp. (spores) 4,95,200
Bacillus paratyphosus 4,96,100
Bacillus subtilis 3,4,5,6,911,000
Bacillus subtilis Spores 2,3,4,6,922,000
Clostridium tetani23,100
Clostridium botulinum11,200
Corynebacterium diphtheriae 1,4,5,7,8,96,500
Dysentery bacilli 3,4,7,94,200
Eberthella typhosa 1,4,94,100
Escherichia coli 1,2,3,4,96,600
Legionella bozemanii  53,500
Legionella dumoffill 55,500
Legionella gormanil 54,900
Legionella micdadei 53,100
Legionella longbeachae 52,900
Legionella pneumophila (Legionnaire’s Disease)12,300
Leptospira canicola-Infectious Jaundice 1,96,000
Leptospira interrogans 1,5,96,000
Micrococcus candidus 4,912,300
Micrococcus sphaeroides 1,4,6,915,400
Mycobacterium tuberculosis 1,3,4,5,7,8,910,000
Neisseria catarrhalis 1,4,5,98,500
Phytomonas tumefaciens 1,4,98,500
Proteus vulgaris 1,4,5,96,600
Pseudomonas aeruginosa (Environ.Strain) 1,2,3,4,5,910,500
Pseudomonas aeruginosa (Lab. Strain) 5,73,900
Pseudomonas fluorescens 4,96,600
Rhodospirillum rubrum 56,200
Salmonella enteritidis 3,4,5,97,600
Salmonella paratyphi (Enteric Fever) 5,76,100
Salmonella Species 4,7,915,200
Salmonella typhimurium 4,5,915,200
Salmonella typhi (Typhoid Fever) 77,000
Salmonella10,500
Sarcina lutea 1,4,5,6,926,400
Serratia marcescens 1,4,6,96,160
Shigella dysenteriae — Dysentery 1,5,7,94,200
Shigella flexneri — Dysentery 5,73,400
Shigella paradysenteriae 4,93,400
Shigella sonnei 57,000
Spirillum rubrum 1,4,6,96,160
Staphylococcus albus 1,6,95,720
Staphylococcus aureus 3,4,6,96,600
Staphylococcus epidermidis 5,75,800
Streptococcus faecaila  5,7,810,000
Streptococcus hemolyticus  1,3,4,5,6,95,500
Streptococcus lactis 1,3,4,5,68,800
Streptococcus pyrogenes4,200
Streptococcus salivarius4,200
Streptococcus viridans 3,4,5,93,800
Vibrio comma (Cholera) 3,76,500
Vibrio cholerae 1,5,8,96,500

ФормиДоза
(мкДж/см2)
Aspergillus amstelodami77,000
Aspergillus flavus 1,4,5,6,999,000
Aspergillus glaucus 4,5,6,988,000
Aspergillus niger (breed mold) 2,3,4,5,6,9330,000
Mucor mucedo77,000
Mucor racemosus (A & B) 1,3,4,6,935,200
Oospora lactis 1,3,4,6,911,000
Penicillium chrysogenum56,000
Penicillium digitatum 4,5,6,988,000
Penicillium expansum 1,4,5,6,922,000
Penicillium roqueforti 1,2,3,4,5,626,400
Rhizopus nigricans (cheese mold) 3,4,5,6,9220,000

НайпростішіДоза
(мкДж/см2)
Chlorella vulgaris (algae) 1,2,3,4,5,922,000
Blue-green Algae420,000
E. hystolytica84,000
Giardia lamblia (cysts) 3100,000
Nematode Eggs 640,000
Paramecium 1,2,3,4,5,6,9200,000
ВірусиДоза
(мкДж/см2)
Adeno Virus Type III 34,500
Bacteriophage 1,3,4,5,6,96,600
Coxsackie6,300
Infectious Hepatitis 1,5,7,98,000
Influenza 1,2,3,4,5,7,96,600
Rotavirus 524,000
Tobacco Mosaic 2,4,5,6,9440,000

ДріжджіДоза
(мкДж/см2)
Baker’s Yeast 1,3,4,5,6,7,98,800
Brewer’s Yeast 1,2,3,4,5,6,96,600
Common Yeast Cake 1,4,5,6,913,200
Saccharomyces cerevisiae 4,6,913,200
Saccharomyces ellipsoideus 4,5,6,913,200
Saccharomyces sp. 2,3,4,5,6,924,000

Для підготовки інформації використані наступні матеріали:

  1. «The Use of Ultraviolet Light for Microbial Control», Ultrapure Water, April 1989.
  2. William V. Collentro, «Treatment of Water with Ultraviolet Light — Part I», Ultrapure Water, July/August 1986.
  3. James E. Cruver, Ph.D., «Spotlight on Ultraviolet Disinfection», Water Technology, June 1984.
  4. Dr. Robert W. Legan, «Alternative Disinfection Methods-A Comparison of UV and Ozone», Industrial Water Engineering, Mar/Apr 1982.
  5. Unknown
  6. Rudolph Nagy, Research Report BL-R-6-1059-3023-1, Westinghouse Electric Corporation.
  7. Myron Lupal, «UV Offers Reliable Disinfection», Water Conditioning & Purification, November 1993.
  8. John Treij, “Ultraviolet Technology”, Water Conditioning & Purification, December 1995.
  9. Bak Srikanth, “The Basic Benefits of Ultraviolet Technology”, Water Conditioning & Purification, December 1995

Стандарт інфекційного контролю та ультрафіолет

З 1 липня 2020 року в Україні розпочне діяти новий Стандарт інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз. У керівників закладів є майже рік для приведення лікарень до вимог Стандарту, а ми їм в допомогу підготовили короткий дайджест згадок про ультрафіолетове бактерицидне опромінення в даному нормативно-правовому акті.

З самого початку потрібно наголосити на тому, щоб назва Стандарту не вводила в оману керівників закладів не спеціалізованих на лікуванні туберкульозу. Адже всі ми повинні пам’ятати про значний ризик, на який наражаються хворі та медперсонал закладів охорони здоров’я, не спеціалізованих на лікуванні туберкульозу, у зв’язку із контактами з пацієнтами із недіагностованим туберкульозом.

З повним текстом Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, який затверджений наказом МОЗ України від 01.02.2019 №287, можна ознайомитись на сайті Верховної Ради України. 

Розпочнемо з визначення

Стандартом визначено ультрафіолетове бактерицидне (далі — УФ) опромінення  як санітарно-протиепідемічний (профілактичний) захід, що спрямований на зниження кількості мікроорганізмів та профілактику інфекційних хвороб, який здійснюється за допомогою бактерицидного опромінення повітряного середовища приміщень.

Далі наказ відносить УФ-опромінення до інженерного компоненту інфекційного контролю. У пункті 1.14 Стандарту наведено визначення інженерного компоненту  — комплекс інженерних (проектних і технічних) заходів, спрямованих на зниження концентрації інфекційних аерозолів у повітрі шляхом використання технічних засобів (вентиляції, ефективних пристроїв знезаражування повітря).

Стосовно того, які пристрої вважати ефективними для знезараження повітря, ми рекомендуємо переглянути  «WHO guidelines on tuberculosis infection prevention and control. 2019 update»який чітко рекомендує використовувати прилади, що знезаражують повітря у верхній частині приміщення. В Україні також є такі прилади — це бактерицидні опромінювачі ОБН-150 та ОБН-300, які виробляються ще за союзними стандартами, в яких верхні лампи є екранованими та можуть включатись окремо від нижніх.

Поруч з цими приладами нещодавно на ринок виведений новий бактерицидний опромінювач з жалюзі. 

Наявність жалюзі, через які УФ-опромінення проникає у верхню частину приміщення, та їх конструкція веде до зниження ризиків відбиття ультрафіолету від стелі та стін у нижню частину приміщення (який існуює в ОБН-150 та ОБН-300) й забезпечує безпечні рівні УФ опромінення у нижній частині приміщення при роботі приладу.

І треба чітко пам’ятати про рециркулятори. Це не прилади для знезараження повітря у верхній частині приміщення. 

Де Стандарт рекомендує (чи зобов’язує?) розміщувати екрановані УФ-опромінювачі?

По-перше це приміщення для амбулаторного прийому пацієнтів, у тому числі й зони очікування (приймальне відділення, вестибюлі, коридори біля дверей кабінетів тощо. По-друге це відділення променевої діагностики, секційні зали для розтину хворих з підозрою на туберкульоз.

Окремо зазначено доцільність розміщення екранованих УФ-опромінювачів у такх званих зонах високого ризику поширення туберкульозної інфекції, зокрема це:

  • палати для пацієнтів з туберкульозом із бактеріовиділенням;
  • приймальне відділення, місця очікування;
  • відділення інтенсивної терапії;
  • пункти збору мокротиння;
  • бронхоскопічні, стоматологічні кабінети;
  • відділення променевої діагностики;
  • операційні, процедурні приміщення;
  • секційні зали;
  • бактеріологічна лабораторія.

Також Стандарт передбачає використання бактерицидних УФ-опромінювачів для знезараження повітря приміщень у разі, якщо наявна система вентиляція не забезпечує достатню кратність обміну повітря у приміщеннях або стару будівлю закладу не обладнано механічною вентиляцією.

Лікарні загального профілю

Незважаючи на те, що назва Стандарту здавалось би більше направлена на заклади охорони здоров’я що надають допомогу хворим на туберкульоз.

Водночас, у другому розділі Стандарту зазначено, що  УФ-опромінення короткого спектру застосовується в закладах охорони здоров’я в усіх зонах високого ризику. Якщо утворення інфекційного аерозолю є тривалим, що зумовлено лікувально-діагностичним процесом або постійним перебуванням хворого, для безперервної дезінфекції повітря у таких зонах необхідно використовувати екрановані УФ-опромінювачі, які забезпечують безперервне опромінення верхнього повітряного простору в присутності людей і (за правильної експлуатації) виключають можливість шкідливого впливу на людину надлишкового опромінення, надмірної концентрації озону і парів ртуті.

Амбулаторне лікування хворих з туберкульозом

Зміни в підходах до лікування туберкульозу наразі передбачають можливість починати амбулаторне лікування хвороби відразу після постановки діагнозу. Правда є лише одна ключова особливість — це можливо лише за умови дотримання умов інфекційного контролю. 
Розділ ІІІ Стандарту якраз і чітко описує ключові особливості заходів інфекційного контролю під час амбулаторного лікування пацієнта із бактеріовиділенням мікобактерії. І в цьому розділі також знайшлось місце використанню екранованих бактерицидних опромінювачів як ефективних профілактичних заходів.

Зокрема передбачено обладнання (за можливості) приміщення в якому перебуває хворий, що перебуває на амбулаторному лікуванні, екранованим УФ-опромінювачем, за експлуатацію якого відповідальні працівники закладу охорони здоров’я, що здійснюють амбулаторне лікування пацієнта.

Якщо особам, які не проживають постійно разом із пацієнтом, необхідно перебувати у приміщенні, де проживає пацієнт, особливо у випадку, коли лікування туберкульозу згідно з результатами дослідження чутливості збудника триває менше ніж три тижні, також рекомендується включати екранований УФ-опромінювач.

Паліативна допомога

Аналогічні вимоги виписані в Стандарті й для приміщень в яких надається паліативна допомога пацієнту. В цьому випадку приміщення обов’язково обладнується екранованим УФ-опромінювачем. Особи, які здійснюють догляд, проходять інструктаж і надалі самостійно забезпечують цілодобове УФ-опромінювання приміщення, де перебуває пацієнт, та за потреби — приміщень загального користування. Обслуговування УФ-опромінювача та контроль потужності випромінення здійснює спеціально навчений персонал протитуберкульозного закладу.

Якщо вам цікаво отримувати повідомлення про появу на нашому сайті аналогічних аналітичних матеріалів, підпишіться на нашу e-mail розсилку. Для цього потрібно заповнити цю форму.

English example for article

 

Подзаголовок

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Maecenas hendrerit bibendum nisi. Phasellus mollis, massa vitae sollicitudin scelerisque, dui purus cursus massa, vel molestie odio lectus rhoncus lectus.

Подзаголовок 2

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Maecenas hendrerit bibendum nisi. Phasellus mollis, massa vitae sollicitudin scelerisque, dui purus cursus massa, vel molestie odio lectus rhoncus lectus.

Подзаголовок 2

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Maecenas hendrerit bibendum nisi. Phasellus mollis, massa vitae sollicitudin scelerisque, dui purus cursus massa, vel molestie odio lectus rhoncus lectus.

Подзаголовок

  • Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Maecenas hendrerit bibendum nisi.
  • Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Maecenas hendrerit bibendum nisi.
  • Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Maecenas hendrerit bibendum nisi.
f

Торгова компанія UV-BLAZE. Всі права захищені